The Birthday Party

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Birthday Party
Основна інформація
Попередні назвиThe Boys Next Door
ЖанрПостпанк, Готичний рок, Панк-джаз, Артпанк, Нойз-рок
Стильрок-музика
Роки1978–1983
КраїнаАвстралія
МістоМельбурн
Моваанглійська
ЛейблMissing Link, 4AD, Shock
Колишні
учасники
Нік Кейв
Мік Гарві
Трейсі П'ю
Філл Калверт
Роланд С. Говард
thebirthdayparty.com.au

The Birthday Party (спочатку The Boys Next Door) — австралійський пост-панк гурт, що існував в період 1978—1983 років. Незважаючи на обмежений комерційний успіх, вплив "The Birthday Party" мав далекосяжні наслідки, гурт вважається «одним з найтемніших і найскладніших пост-панк гуртів початку 80-х років».[1] «Похмуре і шумне звучання» групи, з використанням елементів блюзу, фрі-джазу та рокабіллі, доповнювало історії про насилля та збочення у текстах Ніка Кейва.[1][2][3] Їхня музика була описана критиком Саймоном Рейнолдсом як готик-рок, а їх сингл «Release the Bats» особливо вплинув на зародження готичної сцени.[2]

В 1980 гурт переїхав з Мельбурну до Лондону, де їх підтримував радіоведучий Джон Піл. Звучання і живі виступи гурту, розчарованого перебуванням у Лондоні, стали ще жорстокішими. Невдовзі після переїзду до Західного Берліна у 1983 році гурт розпався.

The Boys Next Door (1973–1978)

[ред. | ред. код]

Ключові учасники гурту зустрілися у приватній чоловічій школі в Колфілді, в передмісті Мельбурну, на початку сімедесятих. В 1973 році Нік Кейв (вокал), Мік Харві (гітара) і Філ Калверт (ударні) разом з іншими учнями створили рок-гурт. Більшість з них також співали у шкільному хорі. Під різними назвами гурт виступав на вечірках і шкільних заходах з каверами на Девіда Бові, Лу Ріда, Roxy Music, Alice Cooper та інших.

Після закінчення школи у 1975 гурт став квартетом. Під впливом різкого розповсюдження панк-року у Австралії, назвавшись The Boys Next Door, почали виконувати прото-панк кавери та кілька власних пісень.[4] До листопаду 1977 року їхній репертуар складався переважно з швидких, власних пісень, таких як "Sex Crimes" і "Masturbation Generation", а стиль змінився у напрямку нової хвилі.[5]

У 1978 до гурту, у якості другого гітариста приєднався Роланд С. Говард, саме у цей час звучання різко змінюється. Додавання гітари Говарда, безумовно, було каталізатором цього (у майбутньому його використання звукового зворотнього зв'язку стало відмінною рисою гурту).

Дискографія

[ред. | ред. код]
The Boys Next Door
The Birthday Party

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Thomas, Stephen. The Birthday Party. AllMusic. Процитовано 9 жовтня 2011.
  2. а б Reynolds, Simon. Rip It Up and Start Again: Postpunk 1978-1984. London: Faber and Faber, 2005. с. 429–431. ISBN 0-571-21569-6.
  3. The Quietus. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 15 серпня 2017.
  4. The Boys Next Door Concerts. Home.iae.nl. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 9 жовтня 2011.
  5. David Nichols (22 жовтня 2007). "Lethal Weapons" 30 Years On. Messandnoise.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 9 жовтня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]