Лепкий Сильвестр: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
Рядок 29: Рядок 29:
| Примітки =
| Примітки =
}}
}}
'''Сильвестр Теодорович'''<ref name="БМУ3"/> '''Лепкий''' (літературні псевдоніми: ''Марко Мурава, Борислав Борис, Василишин, Лепкий Борис''; [[31 грудня]] [[1845]],&nbsp; містечко [[Куликів (смт)|Куликів]], нині смт [[Жовківський район|Жовківського району]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— [[5 червня]] [[1901]], с. [[Жуків (Тернопільський район)|Жуків]], нині [[Бережанський район|Бережанського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]])&nbsp;— український [[письменник]], [[священник]] [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], громадсько-політичний, культурний діяч. Батько [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана]], [[Лепкий Микола Сильвестрович|Миколи]] та [[Лепкий Левко Сильвестрович|Левка Лепких]].
'''Сильвестр Теодорович'''<ref name="БМУ3"/> '''Лепкий''' (літературні псевдоніми: ''Марко Мурава, Борислав Борис, Василишин, Лепкий Борис''; [[31 грудня]] [[1845]],&nbsp; містечко [[Куликів (смт)|Куликів]], нині смт [[Жовківський район|Жовківського району]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— [[5 червня]] [[1901]], с. [[Жуків (Тернопільський район)|Жуків]], нині [[Бережанський район|Бережанського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]])&nbsp;— український [[письменник]], [[священник]] [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], громадсько-політичний, культурний діяч. Батько [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана]], [[Лепкий Микола Сильвестрович|Миколи]] та [[Лепкий Левко Сильвестрович|Левка Лепких]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
[[Файл:Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди».jpeg|400px|міні|Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу у світ «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїди]]» [[Іван Котляревський|Котляревського]], 1898&nbsp;р.: Сидять у першому ряду: [[Михайло Павлик]], [[Євгенія Ярошинська]], [[Наталія Кобринська]], [[Ольга Кобилянська]], [[Марко Мурава|Сильвестр Лепкий]], [[Андрій Чайковський]], [[Паньківський Костянтин Федорович|Кость Паньківський]]. Стоять у другому ряду: [[Іван Копач]], [[Володимир Гнатюк]], [[Осип Маковей]], [[Михайло Грушевський]], [[Іван Франко]], [[Олександр Колесса]], [[Богдан Лепкий]]. Стоять у третьому ряду: [[Петрушевич Іван|Іван Петрушевич]], [[Філарет Колесса]], [[Йосип Кишакевич]], [[Іван Труш]], [[Денис Лукіянович]], [[Микола Івасюк]].]]
[[Файл:Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди».jpeg|400px|міні|Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу у світ «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїди]]» [[Іван Котляревський|Котляревського]], 1898&nbsp;р.: Сидять у першому ряду: [[Михайло Павлик]], [[Євгенія Ярошинська]], [[Наталія Кобринська]], [[Ольга Кобилянська]], [[Марко Мурава|Сильвестр Лепкий]], [[Андрій Чайковський]], [[Паньківський Костянтин Федорович|Кость Паньківський]]. Стоять у другому ряду: [[Іван Копач]], [[Володимир Гнатюк]], [[Осип Маковей]], [[Михайло Грушевський]], [[Іван Франко]], [[Олександр Колесса]], [[Богдан Лепкий]]. Стоять у третьому ряду: [[Петрушевич Іван|Іван Петрушевич]], [[Філарет Колесса]], [[Йосип Кишакевич]], [[Іван Труш]], [[Денис Лукіянович]], [[Микола Івасюк]].]]
Батько&nbsp;— Теодор Лепкий, син Миколи&nbsp;— працював, зокрема, вчителем [[Тривіальна школа|тривіальної школи]] в Куликові. Мати&nbsp;— Євлампія Метелля, донька Семена. [[Вуйко]]&nbsp;— парох Куликова, о. Йосип Метелля, охрестив новонародженого Сильвестра.<ref>''Горак Р.'' Трагедія Богдана Лепкого… С. 77.</ref> Від 1852&nbsp;р. жив у містечку [[Золотники|Золотниках]] (нині&nbsp;— Теребовлянський район).
Батько&nbsp;— Теодор Лепкий, син Миколи&nbsp;— працював, зокрема, вчителем [[Тривіальна школа|тривіальної школи]] в Куликові. Мати&nbsp;— Євлампія Метелля, донька Семена. [[Вуйко]]&nbsp;— парох Куликова, о. Йосип Метелля, охрестив новонародженого Сильвестра.<ref>''Горак Р.'' Трагедія Богдана Лепкого… С. 77.</ref> Від 1852&nbsp;р. жив у містечку [[Золотники|Золотниках]] (нині&nbsp;— Теребовлянський район).


Закінчив [[K. K. Kreishauptschule|школу]] в [[Бучач]]і.<ref name="БМУ3">''Мельничук Б., Уніят В.'' Іван Франко і Тернопільщина…&nbsp;— С.&nbsp;253</ref> Навчався в [[Бережанська гімназія|Бережанській гімназії]]. Закінчив [[Львівська духовна семінарія|Львівську духовну семінарію]] (1871)(за іншими даними [[Львівський університет]]: класична [[філологія]] і [[теологія]]). В цьому році і отримав сан священника.
Закінчив [[K. K. Kreishauptschule|школу]] в [[Бучач]]і.<ref name="БМУ3">''Мельничук Б., Уніят В.'' Іван Франко і Тернопільщина…&nbsp;— С.&nbsp;253</ref> Навчався в [[Бережанська гімназія|Бережанській гімназії]]. Закінчив [[Львівська духовна семінарія|Львівську духовну семінарію]] (1871)(за іншими даними [[Львівський університет]]: класична [[філологія]] і [[теологія]]). В цьому році і отримав сан священника.
Рядок 49: Рядок 49:


== Сім'я ==
== Сім'я ==
У шлюбі з ''Домною (Домникією, Домінікою) Глібовицькою'', дочкою віце-маршалка Бережанського повіту о. Михайла Глібовицького, мав синів: [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана]], [[Лепкий Микола Сильвестрович|Миколу]], [[Лепкий Левко Сильвестрович|Левка]] та доньок Ольгу (заміжня за о. Іваном Ліщинським), Олену й Дарію.
У шлюбі з ''Домною (Домникією, Домінікою) Глібовицькою'', дочкою Бережанського повіту о. Михайла Глібовицького, мав синів: [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана]], [[Лепкий Микола Сильвестрович|Миколу]], [[Лепкий Левко Сильвестрович|Левка]] та доньок Ольгу ( о. Іваном Ліщинським), Олену й Дарію.


== Бібліографія ==
== Бібліографія ==

Поточна версія на 22:15, 28 вересня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лепкий.
Сильвестр Лепкий
ПсевдонімМарко Мурава, Борислав Борис, Василишин, Лепкий Борис
Народився31 грудня 1845(1845-12-31)
Куликів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер5 червня 1901(1901-06-05) (55 років)
Жуків, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія
ПохованняЖуків
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник, священик УГКЦ
Сфера роботилітература[1]
Мова творівукраїнська
Конфесіякатолицька церква[1]
ДітиЛепкий Богдан Сильвестрович, Лепкий Микола Сильвестрович і Лепкий Левко Сильвестрович
CMNS: Лепкий Сильвестр у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Сильвестр Теодорович[2] Лепкий (літературні псевдоніми: Марко Мурава, Борислав Борис, Василишин, Лепкий Борис; 31 грудня 1845,  містечко Куликів, нині смт Жовківського району Львівської області — 5 червня 1901, с. Жуків, нині Бережанського району Тернопільської області) — український письменник, священник УГКЦ, громадсько-політичний, культурний діяч. Батько Богдана, Миколи та Левка Лепких.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу у світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р.: Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський. Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк.

Батько — Теодор Лепкий, син Миколи — працював, зокрема, вчителем тривіальної школи в Куликові. Мати — Євлампія Метелля, донька Семена Метелл��. Вуйко — парох Куликова, о. Йосип Метелля, охрестив новонародженого Сильвестра.[3] Від 1852 р. жив у містечку Золотниках (нині — Теребовлянський район).

Закінчив школу в Бучачі.[2] Навчався в Бережанській гімназії. Закінчив Львівську духовну семінарію (1871)(за іншими даними Львівський університет: класична філологія і теологія). В цьому році і отримав сан священника.

Працював священником у селах Львівщини і Тернопільщини. З 1879 року був парохом села Поручина, а з 1891 року — села Жукова, що на Бережанщині.

Брав участь у роботі русько-української радикальної партії і в інших українських товариств і організацій. Був головою громадського самоврядування, «Селянська рада» у Бережанах. Брав участь в організації і роботі товариств «Просвіта» і «Січ» а також аматорських народних театрів.

Надгробок Сильвестра Лепкого, Жуків

Виступав з літературними творами під псевдонімом Марко Мурава, писав українською, польською, німецькою мовами, брав участь у виданні часопису «Правда», друкувався в «Ділі», «Зорі», «Буковині», антології «Акорди». Писав популярні книжечки та театральні п'єси для «Просвіти» і аматорських театрів. Брав участь у підготовці шкільних підручників, був головою «Селянської ради». У Львові виходять його книжечки «Опир» (1897), «Історія читальні в Жукові» (1900), оповідання «Горить» (1901 р.).

Перший з галичан почав перекладати твори Шекспіра з оригіналу українською мовою. Був лауреатом премії імені Стефана Дубравського.

У 1903 році за редакцією його сина Богдана Лепкого вийшла збірка його поезій «Книжка горя».

Сім'я

[ред. | ред. код]

У шлюбі з Домною (Домникією, Домінікою) Глібовицькою, дочкою віцемаршалка Бережанського повіту о. Михайла Глібовицького, мав синів: Богдана, Миколу, Левка та доньок Ольгу (одружена з о. Іваном Ліщинським), Олену й Дарію.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Лепкий С. «…О, нетямущі люди безідейні»: [Вірш] // Русалка Дністрова. — 1993. — № 3 (січ.).
  • Лепкий С. Ударить дзвін: [Вірш] // Богославень: Духовна поезія західноукр. авторів. — Тернопіль, 1994. — С. 328.
  • Мурава М. О руська жінко!…; Чому ж так сили мало…; Хмельницькому: [Вірші] // Тернопіль : Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — 1992. — Вип. 2. Ч. 1. — С. 33-34.
  • Мурава М. Соломії Крушельницькій у пам'ять концерту в Бережанах 12 червня 1898 р.: [Вірш] // Берег моєї любові: Перекази. Легенди. Спогади. Поезія. Проза. Пісні. — Бережани, 1995. — (До 620-річчя Бережан).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ а б Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 253
  3. ↑ Горак Р. Трагедія Богдана Лепкого… С. 77.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія Сучасної України. Київ. 2016. Том 17. стр.98. ISBN 978 966-02-7999-5 (том 17)
  • Бережанська земля: Історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — С. 41, 43, 77, 102, 104, 109, 544, 786: Про С. Лепкого.
  • Головин Б., Мельничук Б. Лепкий Сильвестр Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 350. — ISBN 966-528-199-2.
  • Лепкий Сильвестр // Богославень: Духовна поезія західноукр. авторів. — Тернопіль, 1994. — С. 478.
  • Горак Р. Трагедія Богдана Лепкого // Дзвін. — Львів : Атлас, 1990. — № 10. — С. 71—86.
  • Лепкий Сильвестр (псевд. Марко Мурава) // Енциклопедія українознавства / За редакцією В. Кубійовича. — Львів, 1994. — Т. 4. — С. 1287.
  • Мазурак Я. Лепкий Сильвестр (псевд. Марко Мурава, Борислав Борис, Лепкий Борис, Василишин) — письменник, священик, громад.-просвіт. діяч // Літературна Бережанщина: Біогр. довід. — Бережани, 2000. — С. 83—84.
  • Марко Мурава (1845—1901) // Берег моєї любові: Перекази. Легенди. Спогади. Поезія. Проза. Пісні. — Бережани, 1995. — С. 28. — (До 620-річчя Бережан).
  • Медведик П. Марко Мурава // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — 1992. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 33.
  • Мельничук Б., Уніят В. Лепкий Сильвестр Теодорович // Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — С. 253—254. — ISBN 978-966-457-087-6.
  • Подуфалий В. «Словом залишений слід» // Русалка Дністрова. — 1993. — № 3 (січ.).

Посилання

[ред. | ред. код]
S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лепкий_Сильвестр&oldid=43588537