Гійом Гійон-Летьєр: відмінності між версіями

Гійом Гійон-Летьєр
фр. Guillaume Guillon Lethière
Народження	10 січня 1760(1760-01-10)[1][2] або 16 січня 1760(1760-01-16)[3] Сент-Анн, Гваделупа, Французьке королівство[4]
Смерть	22 квітня 1832(1832-04-22)[3][5] (72 роки) або 21 квітня 1832(1832-04-21) (72 роки)
	Париж, Франція[6] (холера)
Поховання	Цвинтар Монмартр
Країна	Франція
Жанр	портрет
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність	художник, професор
Напрямок	неокласицизм
Вчитель	Jean-Baptiste Descampsd
Відомі учні	Орас Лекок де Буабодранd і Ignace-François Bonhomméd
Працівник	Школа красних мистецтвd
Член	Інститут Франції і Академія красних мистецтв Франції (1832)
Родичі	Mélanie Hahnemannd, Jean-Joseph-Xavier Bidauldd і Eugénie Servièresd
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Museum of the History of Franced, Brest’s Museum of Fine Artsd, Далласький музей мистецтв, Tokyo Fuji Art Museumd, Інститут мистецтв Кларкаd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Musée Boucher-de-Perthesd, Rhode Island School of Design Museumd, Museum of the French Revolutiond, Haitian National Pantheon Museumd, Вустерський музей мистецтв, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, MUba Eugène-Leroyd, Musée du service de santé des arméesd, Версальський палац, Château de Compiègned, Музей Фабра, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Музей Ґетті і Музей мистецтв Карнегіd
Нагороди
Гійом Гійон-Летьєр у Вікісховищі

Гійом Гійон-Летьєр (фр. Guillaume Guillon Lethière; 1760, Сент-Анн, Гваделупа, Французька Вест-Індія — 1832, Париж) — французький художник, представник неокласицизму в живописі, професор Національної вищої школи образотворчих мистецтв Парижа.

Гійом Гійон-Летьєр народився 10 січня 1760 в Сент-Анні; був незаконнонародженим сином королівського прокурора на Гваделупі П'єра Гійона від метиски-вільновідпущенниці. Будучи незаконнонародженим, він довгий час не мав не лише прізвища, а й імені — його називали «Третім» (фр. Tiers), оскільки він був третьою дитиною пари.

Дитинство провів на Гваделупі, у 14 років був відправлений батьком до Франції, де навчався спочатку у Декампа в Руані, а потім, через три роки, у Габріеля-Франсуа Дуайєна в Академії живопису та скульптури в Парижі. Після отримання в 1786 р. Римської премії (друге місце), на кілька років поїхав до Риму, де зацікавився класицизмом.

Повернувшись до Франції, заснував власну художню майстерню, яка конкурувала із майстернею Жака-Луї Давида. В 1792 прийняв ідеї Французької революції, в 1800 супроводжував Люсьєна Бонапарта в Мадрид.

У перші роки Першої імперії його майстерня розташовувалася на Сен-Жермен-де-Пре, проте в 1803 під час бійки біля кафе Гійом убив офіцера і був змушений вирушити у вигнання до Пруссії. Пізніше, завдяки протекції Люсьєна Бонапарта, став головою Французької академії Римі, обіймаючи цю посаду з 1807 по 1816 рік.

Після Реставрації Гійон-Летьєр був залишений на посаді Людовіком XVIII.

В 1816 повернувся до Франції, став членом, а потім і директором Академії образотворчих мистецтв. У 1816 році знову відкрив свою майстерню на колишньому місці і набрав нових учнів, серед яких був зокрема Луї Буланже.

У 1818 році був нагороджений Орденом Почесного легіону та викладачем у Школі образотворчих мистецтв у Парижі, а через рік — професором у ній. Здійснив кілька тривалих поїздок до Італії, Англії та Іспанії. Помер від холери у 1832 році.

Творчість художника представлена в основному полотнами на біблійні, міфологічні та історичні сюжети.