Саксонська Швейцарія (національний парк): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
додавання розділів та їх наповнення
 
Рядок 40: Рядок 40:
<ref>''Topografische Karte und Begleitheft Sächsisch-Böhmische Schweiz'', Landesvermessungsamt Sachsen, Dresden 2003, {{ISBN|3-89679-361-6}}</ref>
<ref>''Topografische Karte und Begleitheft Sächsisch-Böhmische Schweiz'', Landesvermessungsamt Sachsen, Dresden 2003, {{ISBN|3-89679-361-6}}</ref>
<ref>https://www.gesetze-im-internet.de/bundesrecht/natpsschweizv/gesamt.pdf {{Bare URL PDF|date=March 2022}}</ref>
<ref>https://www.gesetze-im-internet.de/bundesrecht/natpsschweizv/gesamt.pdf {{Bare URL PDF|date=March 2022}}</ref>

== Туризм і рекреація ==

Визначення національного парку в деяких випадках суперечить поняттям [[Туризм|туризму]] і рекреації. Одна з цілей - збільшити недоторканну територію до 75%, що означає обмеження зон піших походів і [[Скелелазіння|скелелазіння]].

Розвиток мережі стежин в сьогоднішньому національному парку відбувався в першій половині 19 століття і завершився на початку 20 століття. [[Путівник|Путівники]] по історичних маршрутах детально ілюструють це (наприклад, путівник Мейнхольду). Перші обмеження на [[Пішохідний туризм|піший туризм]] були оголошені ще в 1980-х роках (стежка хребту Торвальдер-Вянде).

Сьогодні Національний парк має в розпорядженні розмічену мережу з 400 км пішохідних маршрутів, численних гірських ресторанів і близько 50 км велосипедних маршрутів. У Національному парку обов'язково користуватися розміченими маршрутами. Хоча відвідувачі можуть користуватися усіма стежками за межами основної зони, в межах основної зони дозволені тільки відмічені стежки.

=== Скелелазіння ===

Своєрідна форма скель з піщанику в національному парку Саксонської Швейцарії щорічно притягає натовпи [[альпініст|альпіністів]]. Проте, оскільки ці скелі з [[Пісковик|піщанику]], важливо відноситися до них з обережністю.

Наступні правила, введені на початку 20 століття, діють для збереження піщаників національного парку:

*відвідувачам не дозволяється підніматися, коли скеля мокра або кришиться;
*вірьовки дозволені тільки в цілях безпеки і для спуску з каната;
*металеві засоби безпеки, такі як забійні кілки, заборонені.
*відвідувачам не дозволяється використовувати хімічні допоміжні засоби, такі як магнезія;
*поверхню скелі змінювати не можна, за винятком кріплення стопорних кілець при перших сходженнях.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 46: Рядок 66:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://ozi.pp.ua/park-saksonska-shvejtsariya-scho-podivitisya-yak-dobratisya_13221/ Парк Саксонська Швейцарія] - загальні відомості, пам'ятки, поради, відео про парк {{ref-uk}}


{{Національні парки Німеччини}}
{{Національні парки Німеччини}}

Поточна версія на 18:41, 7 лютого 2024

Саксонська Швейцарія
Дата створення / заснування 1 жовтня 1990 і 1990[1]
Логотип
Зображення
Офіційна назва нім. Sächsische Schweiz[1]
Категорія охоронних зон IUCN Категорія МСОП — II (Національний парк)d[1]
Названо на честь Саксонська Швейцарія
Країна  Німеччина[1]
Адміністративна одиниця Гонштайн
Зебніц
Бад-Шандау
Кенігштайн
Ратен
Ломен
Штадт-Велен
Найвища точка Großer Winterbergd[2]
Член у National Natural Landscapesd[3]
Значиме місце Пірна
Площа 93,5 км² і 9350 га[1]
Мапа розташування
Зображення дорожнього знака з назвою місця
Вид взимку
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Саксонська Швейцарія у Вікісховищі

Координати: 50°54′51″ пн. ш. 14°16′42″ сх. д. / 50.91420000002777613° пн. ш. 14.27840000002777643° сх. д. / 50.91420000002777613; 14.27840000002777643

Національний парк Саксонська Швейцарія (нім. Nationalpark Sächsische Schweiz) — національний парк у землі Саксонія, поблизу столиці Саксонії Дрездена. Охоплює два терени площею 93,5 км² у серці німецької частини Ельбських пісковикових гір, що часто називають Саксонською Швейцарією.

Національний парк примикає до національного парку Богемська Швейцарія в Чехії.

Назву Саксонська Швейцарія, вигадав у 18 столітті німецький художник швейцарського походження — Антон Графф. [4]

Географія

[ред. | ред. код]

Національний парк має площу майже 710 км².

Основна територія національного парку на 40% майже повністю покрита лісами. У 1990 році було присвоєно статус національного парку, який забезпечує найвищий природний захист у Німеччині. Парк розташований у двох географічно відокремлених областях у межах округу Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори.

Опис

[ред. | ред. код]

Одним з найбільш відвідуваних туристами місць парку є величезний кам'яний скелястий масив Бастай. Висота від рівня моря - 305 м. З численних виступів відкривається вид на столові гори та Ельбу. Перший готель був споруджений тут ще 1812 року. З того часу популярність скелі серед туристів пояснюється не лише химерною формою масиву, а й деякими пам'ятними місцями. Серед них особливо виділяються кам'яний міст кінця XIX століття і знаменита Стежка художників (нім. Malerweg), яку відвідало чимало відомих митців, включаючи велику кількість живописців. [5]

Західний регіон

[ред. | ред. код]

Цей регіон містить район Бастай, Лілієнштайн[en] і долину Поленц[en]. На заході межує з Веленом і Ломеном , на півночі з Ломеном і Гонштайном, на сході з Гонштайном і Госдорфом, а на півдні з Поршдорфом[en], Ратеном і Веленом. Муніципалітет Вайцдорф повністю знаходиться в західному регіоні. Важливими вершинами є Лілієнштейн (415 м), Бастай (305 м), Гокштайн і Бранд (317 м). Грюнбах і пов'язані з ним озера Амзельзе[en] та Поленц є єдиними водоймами, які заслуговують на увагу.

Східний регіон

[ред. | ред. код]

Східний регіон містить територію скель Шрамштайне[en], гору Гросер-Вінтерберг[en], долину Гросер-Зшанд[en] і внутрмшню Саксонську Швейцарію. На заході межує з Бад-Шандау і Альтендорфом[en], а на півночі — з Альтендорфом, Оттендорфом і Гінтергермсдорфом. На сході та півдні він межує з національним парком Богемська Швейцарія. Від Шмілки до Бад-Шандау Ельба утворює південну межу цього регіону. Важливими вершинами є Гросер Вінтерберг (556 м), Кушталь (337 м) і Раумберг[en] (459 м). Кирнич — єдина водойма, яка заслуговує на увагу . [6] [7]

Туризм і рекреація

[ред. | ред. код]

Визначення національного парку в деяких випадках суперечить поняттям туризму і рекреації. Одна з цілей - збільшити недоторканну територію до 75%, що означає обмеження зон піших походів і скелелазіння.

Розвиток мережі стежин в сьогоднішньому національному парку відбувався в першій половині 19 століття і завершився на початку 20 століття. Путівники по історичних маршрутах детально ілюструють це (наприклад, путівник Мейнхольду). Перші обмеження на піший туризм були оголошені ще в 1980-х роках (стежка хребту Торвальдер-Вянде).

Сьогодні Національний парк має в розпорядженні розмічену мережу з 400 км пішохідних маршрутів, численних гірських ресторанів і близько 50 км велосипедних маршрутів. У Національному парку обов'язково користуватися розміченими маршрутами. Хоча відвідувачі можуть користуватися усіма стежками за межами основної зони, в межах основної зони дозволені тільки відмічені стежки.

Скелелазіння

[ред. | ред. код]

Своєрідна форма скель з піщанику в національному парку Саксонської Швейцарії щорічно притягає натовпи альпіністів. Проте, оскільки ці скелі з піщанику, важливо відноситися до них з обережністю.

Наступні правила, введені на початку 20 століття, діють для збереження піщаників національного парку:

  • відвідувачам не дозволяється підніматися, коли скеля мокра або кришиться;
  • вірьовки дозволені тільки в цілях безпеки і для спуску з каната;
  • металеві засоби безпеки, такі як забійні кілки, заборонені.
  • відвідувачам не дозволяється використовувати хімічні допоміжні засоби, такі як магнезія;
  • поверхню скелі змінювати не можна, за винятком кріплення стопорних кі��ець при перших сходженнях.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Nationally designated areas (CDDA)
  2. ↑ http://www.nationalpark-saechsische-schweiz.de/besucherinformation/ausflugsziele/grosser-winterberg
  3. ↑ http://www.europarc-deutschland.de/ueber-uns/verbandsstruktur/mitglieder
  4. ↑ Національний парк - Саксонська Швейцарія (рос.). Процитовано 11 листопада 2018.
  5. ↑ Basteiaussicht - der Blick ins Reich der Felsenwelt (нім.). Nationalpark Sächsische Schweiz. Архів оригіналу за 29 грудня 2011. Процитовано 22 жовтня 2010.
  6. ↑ Topografische Karte und Begleitheft Sächsisch-Böhmische Schweiz, Landesvermessungsamt Sachsen, Dresden 2003, ISBN 3-89679-361-6
  7. ↑ https://www.gesetze-im-internet.de/bundesrecht/natpsschweizv/gesamt.pdf

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Парк Саксонська Швейцарія - загальні відомості, пам'ятки, поради, відео про парк (укр.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саксонська_Швейцарія_(національний_парк)&oldid=41709002