Лавриненко Сергій Дмитрович: відмінності між версіями

Сергій Лавриненко
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Дмитрович Лавриненко
Народження	17 лютого 1975(1975-02-17) (49 років)
	Орджонікідзе, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Зріст	187 см
Вага	75 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
	ДЮСШ Орджонікідзе
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1993–2000 «Зірка» 176 (1) 1993 →  «Сіріус» 3 (0) 1997–2000 →  «Зірка-2» 13 (0) 2000–2003 «Металург» З 21 (0) 2000–2003 →  «Металург-2» 33 (4) 2000 →  «СДЮШОР-Металург» 1 (0) 2002 →  «Миколаїв» 13 (0) 2004 «Зірка» 9 (0) 2004 «Олімпія ФК АЕС» 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2014–2016 «Зірка» 2016–2022 «Інгулець» 2023–н.ч. «Верес»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 20 вересня 2023.
Сергій Лавриненко у Вікісховищі

Сергі́й Дми́трович Лаврине́нко (нар. 17 лютого 1975, Орджонікідзе^[1], Українська РСР, СРСР) — український футбольний тренер, колишній футболіст, що виступав на позиції захисника.

У футбол почав грати в ДЮСШ міста Орджонікідзе. Перші тренери — Валерій Кулицький і Геннадій Сєвєров^[1].

У лютому 1993 року тренер Микола Федоренко, будучи сам родом з Орджонікідзе, запросив Лавриненка та Євгена Римшина з ДЮСШ свою команду — кіровоградську «Зірку-НІБАС»^[1]. У квітні того ж року Сергій дебютував у другій лізі, а вже в листопаді, разом з Федоренком, відправився у «Сіріус» (Жовті Води). Відігравши в цій команді три матчі, Лавриненко знову повернувся в «Зірку», яку очолив Олександр Іщенко^[1]. Під керівництвом цього тренера кіровоградська команда за два сезони прорвалася з Другої ліги у Вищу і потім міцно закріпилася в ній. Дебют Лавриненко у вищому дивізіоні відбувся 25 липня 1995 року в грі проти столичного ЦСКА. Всього ж у «вишці» за кіровоградців Сергій зіграв понад 100 матчів^[1].

Із 2000 по 2003 роки виступав у вищій лізі в складі запорізького «Металурга». Коли команду очолював Мирон Маркевич, Лавриненко регулярно виходив у стартовому складі. Після відставки Мирона Богдановича Сергій більше грав у дублі та в оренді за «Миколаїв».

У 2004 році повернувся в «Зірку», де у 29 років завершив ігрову кар'єру через травми.

У 2005 році закінчив факультет фізичного виховання Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка, а у 2010 році — і магістратуру в цьому ж навчальному закладі^[2].

Після закінчення ігрової кар'єри Сергій Дмитрович вирішив зайнятися приватним підприємництвом, але незабаром зрозумів, що це не його. Трохи погравши на аматорському рівні за знаменський «Локомотив», він із 1 вересня 2009 року розпочав працювати тренером у кіровоградській футбольній школі «Спартак-2002», де тренував юнаків 1998 року народження^[3].

З 1 липня 2010 року працював тренером, а потім і завучем школи «Зірка-Спартак».

У 2011 році очолив кіровоградську ДЮСШ № 2, паралельно працюючи в Академії ФК «Зірка»^[4].

З 18 жовтня 2014 року працював тренером кіровоградської «Зірки», а 12 листопада 2014 року призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Зірки»^[5]. У жовтні 2015 року отримав тренерський диплом УЄФА категорії «А» й 1 листопада став головним тренером клубу. Під керівництвом Лавриненко у 2016 році кіровоградська команда стала чемпіоном Першої ліги і здобула право виступати у Прем'єр-лізі України, а Лавриненко ввійшов в історію команди як людина, яка виводила «Зірку» у Вищу лігу (Прем'єр-лігу) і як футболіст, і як головний тренер.

31 серпня 2016 року офіційно очолив «Інгулець» з Першої ліги^[6]. 2019 року «Інгулець» з Лавриненком сенсаційно дістався фіналу Кубка України, де поступився «Шахтарю», тим не менш зумів встановити досягнення, ставши першим тренером в історії українського футболу, який вийшов у фінал кубка України з другого за рангом дивізіону країни^[7]. Наступного року Лавриненко посів з «Інгульцем» 3 місце у чемпіонаті і допоміг команді вперше в історії вийти до Прем'єр-ліги^[8]. За підсумками дебютного сезону в еліті підопічні Лавриненка стали 12-ми та зберегли прописку у вищому дивізіоні, а після першої половини наступного сезону, який не було завершено через російське вторгнення, команда посідала 14 місце серед 16 команд.

Свій третій сезон в українській еліті підопічні Сергія Лавриненка розпочали невдало, на старті сезону видавши 9-матчеву безвиграшну серію, перервати яку вдалося лише 8 листопада сенсаційною перемогою над «Зорею» (1:0). Проте вже наступного туру петрівці програли «Металісту 1925» (1:2) і опустились на останню, 16-у, сходинку у турнірній таблиці^[9]. В результаті 13 листопада 2022 року Лавриненко був звільнений з посади головного тренера Інгульця^[10]. Всього від часу дебюту «Інгульця» в УПЛ Лавриненко керував діями своїх підопічних у всіх 53-х матчах, у яких здобув 9 перемог, 19 нічиїх та 25 разів поступився.

16 червня 2023 року підписав трирічний контракт з рівненським «Вересом».

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лавриненко Сергій Дмитрович

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль на сайті Ukr-Football.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua