Abarth (Абарт) — з 1949 року італійський виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Турин. У 1971 році компанію купує фірма Fiat. Сьогодні компанія займається тюнингом автомобілів.

Abarth
Abarth & C. S.p.A.
ТипАкціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюванняS.p.A.
ГалузьАвтомобілебудування
Доля1971 - компанію купує фірма Fiat
Засновано31 березня 1949
Засновник(и)Карло Альберто Абарт
Штаб-квартираТурин, Італія
Територія діяльностіЄвропа, Близький Схід та Африка
Очільник(и)Olivier Françoisd
Ключові особиАльфредо Альтавілла
Паоло Гагліардо
ПродукціяТранспортні засоби
Власник(и)FCA Italy S.p.A.
Холдингова компаніяFiat Chrysler Automobiles
www.abarth.it
Мапа
CMNS: Abarth у Вікісховищі

Карло Альберто Абарт

ред.

Карло Альберто Абарт народився 15 листопада 1908 року у Відні, Австрія, під знаком скорпіона, який згодом став логотипом компанії. Його інженерний талант проявився дуже рано, і вже в 16 років Карл спільно з Деганом (керівником підприємства Carrozzeria Castagna) в Італії розробляв ходові частини для велосипедів і мотоциклів. У 19 років Карл повертається до Австрії для роботи з Motor Thun Motorcycles з підготовки гоночних мотоциклів, і з часом займає позицію тест-пілота. Коли попередній випробувач не вийшов через хворобу, Карлу була надана можливість проїхати замість нього. На превелике незадоволення «заводських» тест-пілотів новоспечений гонщик двічі поспіль протягом тесту поставив рекорд за часом заїзду, а на наступний день йому замінили мотоцикл, з яким сталася механічна поломка прямо посеред заїзду. Карл з огидою покинув Thun, підозрюючи саботаж.

Зазнавши одного разу смак гонок, Карл придбав уживаний британський мотоцикл, який він розбирав і збирав по частинах, старанно зменшуючи його вагу і раз за разом вносячи поліпшення в конструкцію. Його перша перемога в гонці в Зальцбурзі 29 липня 1928 року була неймовірною, враховуючи, що він вступив в змагання без будь-якої підтримки з боку заводу або допомоги окремих механіків.

Роком пізніше Карл Абарт зібрав з нуля свій перший мотоцикл, давши йому своє ім'я, і ​​до 25 років став п'ятикратним європейським чемпіоном.

Після серйозної аварії в Лінці, Австрія, Карл залишив індивідуальні заїзди на мотоциклах. Проте, в 1933 році його змагальний дух надихнув його зібрати мотоцикл з коляскою, на якому він проїхав свою знамениту 1300-кілометрову гонку з Відня в Остенд з Східним Експресом. Незважаючи на те, що через електричну поломку Карл на 15 хвилин запізнився до фінішу, через два тижні він зробив наступну спробу, яка привела його до перемоги з відривом від експреса в 20 хвилин.

Друга, більш серйозна аварія, трапилася в 1939 році на трасі в Югославії і прикувала його до лікарняного ліжка на рік, що призвело Карла до остаточної відмови від гонок. Під час війни він працював в Югославії, на Люблянській фабриці Ігназа Вока, експериментуючи з роботою двигунів внутрішнього згоряння на гасі, що було актуально в зв'язку з дефіцитом палива в той час.

Після війни Абарт повернувся в Італію і змінив ім'я на більш звучне — Карло. Він відновив свої колишні зв'язки з родиною Porsche і став офіційним представником студії дизайну Porsche в Італії. Абарт налагодив контакт з легендарним гонщиком Таціо Нуволарі, який, в свою чергу, знав П'єро Дусіо, підприємця, президента ФК «Ювентус» і за сумісництвом фінансового інвестора компанії Cisitalia, яка досягла значних успіхів з гоночної моделлю Cisitalia D46.

 
Cisitalia 360 Porsche

Дусіо довірив Абарту і Рудольфу Грушці, колишньому інженеру Porsche, зібрати революційний одномісний Cisitalia 360 на основі розробок Фердинанда Порше. Тим часом, сам пан Порше знаходився в ув'язненні у Франції, його звинуватили у співпраці з нацистами. Його дочка, Феррі Порше, внесла за нього заставу з грошей, які становили його частку в проекті Cisitalia.

Складність машини перевищила бюджети Дусіо, і в 1949 році проект був закритий. Дусіо переїхав до Аргентини, забравши з собою всі розробки автомобіля.

Заснування компанії. Початок виробництва автомобілів

ред.

Карло, не отримавши ніякого прибутку з проекту Cisitalia, зібрав все, що залишилося від компанії, і 31 березня 1949 року заснував Abarth & C. SrL, спільно зі своїм другом з гонок Гвідо Скальяріні. Логотипом компанії став знак, під яким народився Карло — скорпіон. Основним напрямком діяльності компанії було виробництво гоночних і спортивних автомобілів і запчастин до них.

 
Abarth 204A Roadster

На збережених прототипах від Cisitalia Абарт створив свою власну гоночну команду «Squadra Abarth» з такими відомими вже світу іменами, як Таціо Нуволарі, Бонетті, Кортес і Дуберті. У шістнадцятій Mille Miglia в 1949 році Abarth & C. виступив з чотирма автомобілями. Один з них, за кермом якого був сам Скальяріні, зайняв 2 місце в своєму класі і 5 в загальному заліку. У перший же рік існування компанії модель Abarth 204A Roadster виграла Italian 1100 Championship і взяла титул Formula 2.

10 квітня, перебуваючи за кермом 204A Spyder, Таціо Нуволарі здобув блискучу перемогу в ралійній гонці Палермо, Монте Пеллегріно. Цей заїзд став останнім для нього — стан здоров'я Таціо змусив його раніше терміну піти з п'єдесталу.

 
Abarth 205A Berlinetta Vignale

У просуванні Abarth в гонках, для створення нового глушника Карло використовував свій досвід роботи з вихлопами мотоциклів, отримавши в результаті покращень варіант з більш м'яким звуком. Незабаром Абарт висунув на ринок цілий ряд нових глушників для різних автомобілів і запустив масштабну рекламну кампанію. Глушники були представлені в чорному матовому кольорі з хромованими деталями і, не дивлячись на свою високу ціну (4500 лір проти 2000 за звичайний комплект), вони користувалися неймовірним успіхом. Абарту довелося найняти ще 40 співробітників, і до 1950 року він продав понад 4500 одиниць. До 1962 року світові продажі досягли 260 000 глушників. Це викликало інтерес декількох великих автомобільних виробників, включаючи Alfa Romeo, Maserati і Ferrari, і в 1952 році Абарт вже постачав вихлопні системи для Ferrari GT.

Співпраця з компанією Fiat

ред.
 
Fiat-Abarth 750GT Zagato

З появою Fiat 600 в 1955 році Карло Абарт побачив можливість створення маленької спортивної машини. Подвоївши потужності і переробивши кузов, він отримав модель Fiat-Abarth 750GT Zagato, яка пропонувала цілий ряд опцій для ентузіастів, наприклад, змінену помпу і важіль перемикання передач, вмонтований в кермо. Компанія також випустила трансформаційну коробку, яка містила все необхідне, щоб переробити стандартний Fiat у Abarth. Набори були дорогими, але вони включали в себе все.

 
Fiat -Abarth 750 Spider by Allemano

У червні 1956 року Абарт вирішив, що перемог в змаганнях було недостатньо, і почав ставити рекорди за кермом Fiat-Abarth 750 з ексклюзивним дизайном від Bertone — 24-годинний, потім 10 000 км, 5 000-мильний, 48-годинний і 72-годинний рекорди. У зв'язку з цим німецький журнал Das Auto Moto Und Sport присвятив обкладинку свого 15-го випуску Abarth 750.

На 24 Mille Miglia в 1957 році в заїзді брали участь 20 машин Abarth, з яких 16 фінішували на 1, 2 і 3 місцях. Успіх Abarth дуже швидко став відомий всьому світу, і в 1958 році Франклін Рузвельт-молодший підписав ексклюзивну угоду на поставку автомобілів в Америку.

 
Fiat 500 Abarth

У 1958 році з запуском Fiat 500 на основі принципів простої конструкції кузова і низьких витрат виробництва Карло створив легендарний Fiat 500 Abarth. Незважаючи на стандартний кузов, під капотом ховалася неабияка сила і безліч удосконалень. Сім днів і сім ночей новий автомобіль крутив колеса в марафоні, який увійшов в історію — 18,186 км на середній швидкості 108 км/год. 500 Abarth побив 6 міжнародних рекордів, майже по одному на кожен день.

У той же рік Abarth уклав угоду з Fiat. Компанія взяла зобов'язання з винагороди Abarth за кожну перемогу в гонках і встановлені рекорди на модифікованих Abarth-Fiat.

Шістдесяті роки стали «Золотим віком скорпіона». Abarth в побуті став синонімом досконалості і перемоги.

 
Abarth 850TC

Abarth 850TC став автомобілем, який увійшов до класу «Touring Competition», і до кінця року план на виробництво автомобілів піднявся до 1000 одиниць, що стало першою масштабною метою компанії. Ця модель також була доступна і в модифікованому наборі з деталями і необхідним комплектом інструментів. На трасах 850ТС здобув нелічену кількість перемог, починаючи з найпершої гонки Le Mans в червні 1961 року, потім European Touring Car Challenge в 1965, 1966, і 1967 роках, а також 6 титулів в змаганнях виробників. Після Нюрбургської гонки в 1963 році з величезною кількістю Abarth на призових місцях, враження від перемог було настільки сильним, що на двигуні з'явилася назва німецької траси в честь досягнень автомобіля.

У 1962 році в світовому чемпіонаті Circuito del Garda єдиний сторонній виробник вийшов до старту, залишивши автомобілі Abarth змагатися між собою.

 
Simca-Abarth 1150

Abarth розширив сферу співпраці на бренд Simca, результатом чого стали моделі Simca 1000 і Simca 1300.

 
Abarth 595
 
Fiat-Abarth 595SS та 850TC

Карло Абарт вірив, що маленький «п'ятисотий» все ще може бути поліпшений, і в 1963 році анонсував випуск Abarth 595 з більш потужним двигуном, новим карбюратором Solex C28 PBJ і вдосконаленою системою подачі палива. У наступному році вийшов Abarth 595SS.

 
Fiat-Abarth 1000OT Coupe
 
Fiat-Abarth 1300OT
 
Fiat-Abarth 2000OT

У 1965 році автомобілі Abarth здобули майже 900 перемог, але зміни в компанії значно позначилися на бюджетах автомобілів, ціни на виробництво зросли, що викликало деяке невдоволення офіційних джерел. Проте, Карло Абарт повернувся до рекордів, в цей раз на Fiat-​​Abarth 1000 Class G і Fiat-​​Abarth 2000 Class E. Успіх тривав до самого кінця 60-х, на траси виходили нові моделі Fiat-Abarth 1300OT, Fiat-Abarth 1000SP, і Fiat-Abarth 2000 Sport Spyder.

Abarth у складі компанії Fiat

ред.
 
Autobianchi A112 Abarth

До 70-х років в гонках за перемогами компанія остаточно втратила прибуток, і серпень 1971 року відзначився для Abarth злиттям з Fiat. Останнім автомобілем, в створенні якого брав участь сам Карло Абарт, став Autobianchi A112 Abarth, який також успішно виступав в різних змаганнях і залишався у виробництві аж до 1986 року.

Fiat створив підрозділ Abarth, що відповідав за підготовки до ралі, і продовжував займати другі місця в світових чемпіонатах 1973-1975 років, включаючи Португальські Ралі 1974 року, де Abarth зайняли всі три призові місця.

 
Abarth Grande Punto

Карло Абарт помер від важкої хвороби в 1979 році під тим же символічним знаком скорпіона, залишивши за собою спадщину в 10 світових рекордів, 133 міжнародних рекорди і більше 10 000 перемог на трасі. Його ім'я продовжує жити і зараз, з відновленням автомобільного ряду Abarth & C SpA з 2007 року в Fiat. Одна з найбільш популярних нових моделей на сьогоднішній день представлена ​​як Abarth Grande Punto.

Результати в автоспорті

ред.
Рік Гонка Автомобіль Водій 1 Водій 2
1962 Coppa Maifredi Fiat-Abarth 1000   Італія Людовіко Скарфіотті
Großer Preis von Berlin Fiat-Abarth 1000   Швейцарія Роберт Дженні
Coppa Cittá di Enna Fiat-Abarth 1000   Італія Марсіліо Пасотті   Італія Джанкарло Скотті
500-km-Rennen am Nürburgring Fiat-Abarth 1000 Bialbero   Еберхард Махле
1963 3-Stunden-Rennen von Sebring Fiat-Abarth 1000   Ханс Херрманн
Coppa Maifredi Fiat-Abarth 1000   Італія Марсіліо Пасотті   Італія Бенедикт Гваріні
3-Stunden-Rennen von Monza Fiat-Abarth 1000   Італія Марсіліо Пасотті
Coppa Cittá di Enna Fiat-Abarth 1000   Італія Марсіліо Пасотті
500-km-Rennen am Nürburgring Fiat-Abarth 850   Ханс Херрманн   Бельгія Тедді Пілетт
Coppa Inter-Europa 1964 Abarth-Simca 1300 Bialbero   Швейцарія Томмі Спайчігер
1964 Großer Preis von Monza Abarth-Simca 1300 Bialbero   Італія Франко Патріа
Coppa Cittá di Enna Abarth-Simca 2000 GT   Ханс Херрманн
500-km-Rennen am Nürburgring Abarth-Simca 1300 Bialbero   Ханс Херрманн   Клаус Штейнмец
1965 Coppa Bologna Abarth-Simca 1300 Bialbero   Італія Герберт Демец
Coppa Inter-Europa 1965 Abarth-Simca 1300 Bialbero   Клаус Штейнмец
Corsa della Mendola Abarth-Simca 2000 GT   Італія Герберт Демец
1966 500-km-Rennen am Nürburgring Abarth 1300 GT   Ернст Фертмайр
1967 Großer Preis von Hockenheim Abarth 1300 GT   Нідерланди Тойне Геземанс


Результати Intercontinental Rally Challenge

ред.
Рік Автомобіль Водій 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 DC Очки MC Очки
2007 Fiat Grande Punto Abarth S2000   Андре Наварра KEN
1
TUR
2
BEL
3
RUS
4
POR
Ret
CZE
7
ITA
10
SWI
Ret
CHI 3 32 2 90
  Умберто Скандола KEN
Ret
TUR BEL
5
RUS POR CZE ITA
4
SWI
3
CHI 6 15
  Антон Ален KEN TUR
4
BEL RUS
1
POR CZE
Ret
ITA SWI CHI 7 15
  Джандоменіко Бассо KEN TUR BEL RUS POR
1
CZE ITA
2
SWI CHI 5 18
2008 Fiat Grande Punto Abarth S2000   Джандоменіко Бассо TUR
Ret
POR
4
BEL
6
RUS
3
POR
2
CZE
Ret
ESP
1
ITA
1
SWI
5
CHI 3 32 2 74
  Антон Ален TUR
3
POR
Ret
BEL
11
RUS
2
POR CZE
Ret
ESP
6
ITA
8
SWI
6
CHI 5 21
  Умберто Скандола TUR POR BEL RUS POR
7
CZE ESP ITA
Ret
SWI
Ret
CHI 28 2
  Ренато Травалья TUR POR BEL RUS POR CZE ESP ITA
4
SWI CHI 6* 19*
  Алессіо Піссі TUR POR BEL RUS POR CZE ESP ITA
13
SWI CHI  — ! 0
  Андре Наварра TUR POR BEL RUS POR CZE ESP ITA
Ret
SWI CHI  — ! 0
2009 Fiat Grande Punto Abarth S2000   Джандоменіко Бассо MON
5
BRA
3
KEN POR
Ret
BEL
8
RUS
3
POR
1
CZE
Ret
ESP
8
ITA SCO 5 28 4 43
  Антон Ален MON
Ret
BRA
Ret
KEN POR
14
BEL RUS
7
POR CZE ESP ITA SCO 34 3
  Лука Россетті MON
Ret
BRA KEN POR BEL RUS POR
Ret
CZE
10
ESP ITA
2
SCO 10 8
  Бернд Казьє MON BRA KEN POR BEL
14
RUS POR CZE ESP ITA SCO  — ! 0
  Мігель Фустер MON BRA KEN POR BEL RUS POR CZE ESP
Ret
ITA SCO  — ! 0
  Умберто Скандола MON BRA KEN POR BEL RUS POR CZE ESP ITA
11
SCO  — ! 0
  Франсуа Дюваль MON BRA KEN POR BEL RUS POR CZE ESP ITA
Ret
SCO  — ! 0
2010 Fiat Grande Punto Abarth S2000   Лука Россетті MON BRA ARG CAN ITA BEL AZO MAD CZE ITA
5
SCO CYP 22 4 6 6
  Джандоменіко Бассо MON BRA ARG CAN ITA BEL AZO MAD CZE ITA
7
SCO CYP 36 2

Список автомобілів Abarth

ред.

Сучасні моделі

ред.

Колишні моделі, виготовлені компанією

ред.

Моделі, що виготовлялися компанією, але не мали логотипу Abarth

ред.

Моделі, що виготовлялися компанією Abarth & C. S.p.A. (2007–)

ред.

Моделі, що виготовлялися іншими компаніями, але з участю Abarth

ред.
  • Lancia Delta S4 для Group_B — Допомогли спроектувати двигун, який використовував нагнітач і турбокомпресор

Моделі, що виготовлялися компанією Fiat Corse — N Technology під назвою Abarth

ред.

Галерея

ред.
 
Fiat-Abarth 500
 
Fiat-Abarth 750
 
Fiat-Abarth 1000TC
 
Fiat-Abarth 850TC
 
Abarth 1100 Sport Ghia Coupe
 
Abarth 1500 Biposto
 
Abarth-Simca 2000
 
Abarth 204A
 
Abarth 205A Berlinetta
 
Abarth 207A Boano Spider
 
Abarth 209A Boano Coupe
 
Porsche 356B Carrera GTL Abarth
 
Abarth Simca 1300 GT
 
Fiat-Abarth OT1000
 
Fiat-Abarth OT 2000 Competition Coupé
 
Fiat-Abarth Zagato 750
 
Fiat-Abarth Allemano 750 Spider
 
Fiat Abarth 1000 TCR Berlina
 
Autobianchi A112 Abarth
 
Fiat-Abarth 595SS
 
Fiat-Abarth 695SS
 
Abarth OT1300
 
Abarth Monomille
 
Abarth Grand Prix/Scorpione
 
Abarth 3000 Prototipo
 
Fiat Ritmo 125/130TC Abarth
 
Fiat Abarth 124 Rally
 
Fiat 131 Abarth Rally
 
Lancia 037
 
Fiat Uno Turbo Mk2 (Abarth)
 
Fiat Bravo GT/HGT (Abarth)
 
Fiat Bravo Type 198 (Abarth)
 
Fiat Stilo (Abarth)
 
Fiat Punto (Abarth)
 
Fiat Cinquecento Sporting (Abarth)
 
Fiat Seicento Sporting (Abarth)
 
Abarth 500
 
Abarth 695 Tributo Ferrari
 
Abarth Grande Punto (2007)
 
Abarth Punto Evo
 
Abarth Punto Supersport (2012—2013)
 
Abarth 500C
 
Lancia Delta S4
 
Fiat Punto Abarth
 
Fiat Cinquecento 900 Trofeo kitcar
 
Fiat Cinquecento Sporting 1.1 Rally car
 
Fiat Seicento Sporting 1.1 Rally car

Джерела

ред.
  • Greggio, Luciano: Abarth — Ein Genie und seine Autos, HEEL Verlag Königswinter 2003, ISBN 3-89880-203-5.
  • David Hodges: Rennwagen von A bis Z nach 1945, Stuttgart (Motorbuch Verlag) 1994, ISBN 3-613-01477-7.
  • Juliane Zielonka: Die Renaissance der Marke Abarth. Retro-Branding als zukunftsweisendes Positionierungsmerkmal in der strategischen MarKENführung. Verlag Dr. Müller, SaarbrücKEN 2010. ISBN 978-3-639-22532-7
  • The Complete Encyclopedia of Motorcars 1885 to the Present. 3. Auflage. George Rainbird, 1982, ISBN 0-85223-234-9, S. 23.
  • Wise, David Burgress (2000). The New Illustrated Encyclopedia of Automobiles. Chartwell Books. ISBN 0-7858-1106-0.
  • Georgano, N. (2000). Beaulieu Encyclopedia of the Automobile. London: HMSO. ISBN 1-57958-293-1.

Посилання

ред.